EN

Біографія

Походження та родина

Ростислав Любомирович Валіхновський народився 24 лютого 1973 року в Івано-Франківську. Він представник династії медиків з Волині. Батько — Валіхновський Любомир Дмитрович — головний хірург міста Турійськ Волинської області, заслужений лікар України. Мати — Валіхновська Марія Антонівна — головна терапевтка Турійського району Волинської області. У сім'ї підтримувалося поєднання медичного покликання і духовності: дідусь Дмитро Семенович служив священником понад 64 роки.

Рідне місто, як зазначає сам Валіхновський у медіа-інтерв'ю, — Івано-Франківськ; шкільні роки минули у Турійську.

Шкільні роки та юність

У 1990 році закінчив школу №1 у Турійську (Волинська область) з відзнакою. Уже зі школи мав чітке бачення майбутньої професії — медицини, продовжуючи династію.

Родина

Дружина — Валіхновська Катерина Геннадіївна, теж хірургиня. Подружжя має доньку Марію. Брат — Тарас Валіхновський — головний лікар і хірург у клініці.

Духовний шлях

Поряд з медичною кар'єрою Валіхновський пройшов формальний шлях у Православній церкві. Навчався у Київській духовній семінарії. 22 травня 2019 року висвячений у диякони у Миколаївському соборі Свято-Покровського монастиря. 19 серпня 2020 року рукоположений на священника Української православної церкви митрополитом Онуфрієм, предстоятелем УПЦ.

Нині — у сані протоієрея, клірик Свято-Покровського монастиря в Києві. Веде проєкт «Духовний імунітет» Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ — серію відеобесід про взаємозв'язок духовного та тілесного здоров'я, про роль хвороби в християнському сенсі, про сили слова, молитви, прощення. У 2023 році, зокрема 14 травня, брав участь у стоянні в Києво-Печерській Лаврі під час протестних подій, пов'язаних із УПЦ.

У публічних інтерв'ю він наголошує: «Перед кожною операцією я звертаюся до Бога, осяваю хресним знаменням і пацієнта, і себе». Цей погляд відображає інтеграцію медичної та духовної ролей у власній практиці. Як священник, артикулює погляд на хворобу як на «час великої милості Божої і добру можливість» для духовного зростання.

Спадковість духовенства

Дідусь Ростислава — Дмитро Семенович — служив церкві у сані священника 64 роки. Сімейна історія поєднує дві лінії: медичну (батьки-лікарі, брат-хірург, дружина-хірургиня) та духовну (через діда). Сам Ростислав Валіхновський у різних інтерв'ю наголошував, що відчув потребу служити церкві після особистого духовного шляху.

Академічні звання і докторантура

Окрім ступеня кандидата медичних наук (2006) та звання заслуженого лікаря України, Ростислав Валіхновський має вчене звання доцента. (Точні реквізити атестаційного свідоцтва — номер та дата — додаються після верифікації у Міністерства освіти та науки України / Атестаційної колегії.)

З 2024–2025 років навчається у докторантурі Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика (НУОЗУ). Спеціальність уточнюється.

// flagged requires_human_review для звання доцента і конкретної спеціальності докторантури до отримання офіційних атестаційних документів від клієнта.

Чому це важливо

Біографія Ростислава Валіхновського — це не просто послідовність дат і посад. Це профіль особи, у якій перетинаються чотири сильні лінії:

Як цей профіль читати

Біографія допомагає зрозуміти, що Валіхновський діє не в одному вимірі — як «зірковий хірург» — а у складній системі ролей: професійній (хірург, керівник інституту), сімейній (двопоколіннєвий медичний холдинг), громадській (державні посади 2008–2012, освіта через Академію, стипендія в ТНМУ), духовній (протоієрей, ведучий «Духовного імунітету»). Це характеристика, яку важко зустріти в типовому профілі лікаря в Україні.

Джерела